Різноманітні ґрунтово-кліматичні умови України потребують диференційованого підходу до проведення досліджень стосовно строків і способів внесення та видів добрив, які використовують у сучасних сівозмінах, з метою надання чітких рекомендацій щодо практичного застосування цих заходів, забезпечення високої технологічності та екологічної збалансованості систем удобрення. Застосування добрив забезпечує оптимальні умови для росту і розвитку рослин вирощуваних культур, але ще не гарантує одержання запланованого врожаю.

vplivobr4

Територія Поліської та перехідної до Лісостепу частини Чернігівської області займає близько 2/3 площі сільськогосподарських земель. В її ґрунтовому покриві переважають дерново-підзолисті та сірі опідзолені ґрунти. Через їх певні властивості, а саме – легкий гранулометричний склад, низьку вбирну здатність, малу гумусованість – вони легко підкислюються. У Лісостеповій частині також зустрічаються опідзолені ґрунти, поширені значні площі вилугованих чорноземів, які теж легко піддаються процесу підкислення.

Ефективність вапнування кислих ґрунтів в Чернігівській області

Збереження і підвищення продуктивних функцій ґрунтів із зрушеною кислотно-основною рівновагою у кислотний бік, поліпшення їх екологічного стану вимагає постійної уваги та піклування з боку аграріїв. В останні десятиріччя через брак коштів, заходи з хімічної меліорації кислих ґрунтів і власне вапнування в Україні, практично зведено нанівець, що негативно відображується на загальній екологічній ситуації, особливо у Поліссі, де найбільш поширені ґрунти з кислою реакцією середовища (дерново-підзолисті, дернові оглеєні, торфові евтрофні і ін.).

Поліпшення екологічного стану кислих грунтів −  запорука підвищення їх продуктивних функцій

Сучасні тенденції розвитку землеробства супроводжуються зміною базових факторів, які в минулому забезпечували розширене відтворення родючості ґрунтів. Виключення із системи удобрення гною і хімічних меліорантів стало однією із основних причин агрохімічної деградації ґрунтів. Процеси деградації охопили практично всю територію землекористування, всі типи ґрунтів. Результати тривалих стаціонарних досліджень підтверджують, що інтенсивне використання впродовж 1960–2001 рр. темно-сірого опідзоленого ґрунту без удобрення призвело до зниження основного показника родючості ґрунту – вмісту гумусу на 15%.

Вплив вапнування і удобрення на відновлення родючості агрохімічно деградованих ґрунтів

© 2017. GRANFERT
Високоякісні кальцієві добрива

Перші кошти, що призначені для купівлі добрив,
мають бути вкладені в хімічну меліорацію!

HaBepx